Телефон для справок:
(050) 445°77°85
On-line On-line
07 Май 2012 15:40

» Новости

» Енергозбереження

Європейська ініціатива з енергоефективності Угода мерів (Covenant of Mayors) в Україні переходить від стадії активного розширення до глибокого впровадження. Принаймні, такого висновку можна було дійти вчора, на прес-конференції лідерів українських міст-підписантів угоди та представників ЄС. 

Керівник групи експертів проекту Європейської Комісії "Угода мерів - Схід" Анатолій Копець повідомив, що за неповних три роки кількість міст-учасників ініціативи зросла вдесятеро і становить більше 3700. При цьому, за словами фахівця, Україна є одним з лідерів процесу за межами ЄС. 

Як розповів пан Копець, у вересні Європейська комісія розпочала новий проект розширення ініціативи, заохочуючи органи місцевого самоврядування країн Східного партнерства та Центральної Азії до підписання Угоди мерів та впровадження Планів дій для сталої енергетики (Sustainable Energy Action Plan, SEAP). Він є дотичним до іншого проекту зі створення інституційної структури, а саме офісів підтримки, один з яких розташований в Україні – у Львові. 

"Є більш глибокі наслідки впровадження енергоменеджменту на локальних територіях. Зокрема, можна контролювати об’єм платежів за енергоресурси, які сплачує населення та місцеві бюджети, і зупинити ріст платежів, якщо місцева громада і органи влади докладуть спільних зусиль до цього. Те, що не можуть вирішити сьогодні держави, є посильним для окремих громад", – переконаний Анатолій Копець. 

"Сьогодні існує унікальна можливість скористатися ініціативою Угода мерів для того, щоб здобути вміння і здатність управляти енергією на своїх територіях. У свою чергу, це призведе до покращення якості життя як окремих домогосподарств, так і всієї громади", – переконаний Сергій Кошарук, виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України", яка є офіційною структурою підтримки Угода мерів. 

За його словами, навіть мінімальні зусилля, такі як налагодження енергетичного моніторингу, призводять до значної економії. Першим з міст, яке запровадило моніторинг споживання енергії в бюджетних будівлях, став Львів у 2007 році. За початкових інвестицій у 100 тис. грн. та з урахуванням росту тарифів, економія за підсумками першого року склала 1,5 млн. грн. Дані за 2010 рік свідчать про заощадження більше 2,5 млн. грн. попри значне зростання цін на газ та електроенергію. 

Про столичні програми енергозбереження повідав заступник голови КМДА Олександр Мазурчак. Він акцентував увагу на програмах, що будуть реалізуватися у Києві: модернізація освітлення, заміна електроплит, утеплення будівель, заміна опалення на теплові насоси, впровадження акумуляційного електрообігріву, будівництво когенераційних установок, заміна існуючих мереж на попередньо ізольовані, ліквідації малих підвальних котелень і встановлення модельних, комплексна реконструкція житлових кварталів. 

"Для Києва це має величезне значення, тому що цього року ми переступаємо межу 1 млрд. грн. проплат за енергоносії в бюджетній сфері. Ми говоримо про величезні ресурси, які витрачаються не завжди раціонально", - заявив чиновник. На 2012 рік на енергозбереження в Києві заплановано виділити 75 млн. грн. з міського бюджету. За словами Олександра Мазурчака, ще не менше 300 млн. грн. витратить "Київенерго". Загалом всі джерела фінансування (донорські кошти, приватні структури, районні програми) мають скласти принаймні 500 млн. грн. 

Київ приєднався до Угоди мерів в листопаді 2011 року, проте вже зараз напрацьовано проект Плану дій для сталої енергетики. "Він знаходиться на стадії завершення, буквально після свят ми будемо його представляти і розповідати, що конкретно буде робитися до 2015 року", – сказав Олександр Мазурчак. Посадовець уточнив для "Української енергетики", що планується також експертне обговорення у форматі "круглого столу", яке дасть можливість врахувати всі потенційні критичні зауваження до документу. 

Дещо відмінний погляд представив міський голова Черкас Сергій Одарич, який лише нещодавно приєднався до Угоди мерів. "Міста сьогодні ведуть війну з центральною владою, ведуть війну з державною політикою за енергоощадливість. На жаль, ми багато говоримо про зменшення непродуктивних втрат, але реально ми стикаємося з тим, щоб будь-які спроби впровадити інновації зустрічають нормативні або чиновницькі перешкоди", – заявив він. 

Приміром, минулого року один з мікрорайонів Черкас відключили від газу і перевели на використання відходів деревини (щепа, тирса, хмиз). За словами, Сергія Одарича, показники першого опалювального сезону вражають: місто вже не платить 7 млн. грн. за російський газ, а купує за 3 млн. грн. готові відходи у місцевих виробників. Проте, через незначне перевищення викидів нових котелень над газовими, Державна екологічна інспекція обклала місто штрафними санкціями. Навіть зола зі спалюваної деревини вважається шкідливою попри наявність належних експертних висновків, обурюється Одарич. 

Іншим прикладом є когенераційна установка, встановлена в Черкасах 5 років тому. За словами міського голови, надлишкову електроенергію неможливо продати в ОЕС через те, що НКРЕ не може визначити ціну закупівлі струму. Самі з цієї причини електрику з 2 нових установок, які запустять цьогоріч, буде проведено безпосередньо до споживача – автомобільного заводу "Богдан". 

Але і тут залишається місце для оптимізму. Під кінець року в 2 великих житлових мікрорайонах Черкас буде завершено повну заміну системи виробництва і розподілу тепла, що включає підвищення ККД котлів, прокладання ізольованих мереж, встановлення в кожному будинку ІТП з автоматичними регуляторами. "Ми забудемо про те, що таке опалювальний сезон. Люди в будинку будуть починати його, коли захочуть", – сказав Сергій Одарич. 

Актуальним питанням в методології та інструментах Угоди мерів залишається фінансування, адже самих лише коштів міських бюджетів недостатньо. Анатолоій Копець стверджує, що з боку ЄС виділяються кошти на рамкові проекти та грантові програми в окремих містах. Також ведуться переговори з банками (насамперед, Європейським інвестиційним банком) про відкриття спеціальних кредитних програм для підтримки пакетів інвестпропозицій в межах реалізації SEAP. Іншими механізмами фінансування, які слід мобілізовувати, є залучення коштів населення, облігації, ЕСКО-контракти тощо. 

За словами Сергія Кошарука, Угода мерів дозволяє отримати доступ до колосальних ресурсів з точки зору скромних можливостей місцевого самоврядування. Зокрема, реалізація SEAP полегшує доступ до фінансування від міжнародних фінансових інституцій та існуючих інструментів ЄС (NIF, IFCA). За рахунок мобілізації донорів та заохочення інвестицій, окремі заходи в рамках SEAP можуть подаватися на розгляд комерційних банків. 

На запитання "Української енергетики" про кадрове забезпечення для енергетичного менеджменту міст, Олександр Мазурчак розповів, що у 2011 році на базі Інституту енергоменеджменту Національного технічного університету "КПІ" за кошти одного з німецьких проектів була підготовлена група тренерів для навчання енергоощадності. 

Анатолій Копець додав, що в рамках проекту "Угода мерів - Схід" передбачені тренінги для представників центральних і місцевих органів влади як майбутніх тренерів. "Ми також розраховуємо, що ключові міністерства і відомства, які відповідають за функціонування енергетичної інфраструктури міст, включаться у цей процес і будуть надавати допомогу містам. Зараз відбуваються активні переговори з Мінрегіонбудом, Держенергоефективності про залучення їх спеціалістів у цьому напрямку", – повідомив експерт. 

Довідка "Української енергетики": 

Угода мерів – ініціатива, що об’єднує місцеві, регіональні та національні органи влади. Підписанти добровільно беруть зобов’язання з надійними та обчислюваними внесками в енергію та клімат. Метою виконання Угоди є покращення енергоефективності та розширення використання відновлюваних джерел енергії, що призведе до зменшення викидів CO2 на 20% до 2020 року в порівнянні з обраним "базовим" роком. 

Інструментом реалізації зобов’язань є Плани дій для сталої енергетики (SEAP), які є дорожніми картами реалізації енергетичних та кліматичних амбіцій на місцевому рівні. 

Наразі Угода мерів охоплює понад 3700 підписантів з 46 країн, з них Східну Європу, Південний Кавказ та Центральну Азію представляють 44 мери (більше 9 млн. громадян). З 2011 року Офіси ініціативи діють в Україні (Львів) та Грузії (Тбілісі), надаючи адміністративну, технічну та інформаційну допомогу. 

Роман Ніцович, "Українська енергетика"

Источник: "Українська енергетика" 
?>